Роттманн      У 2005 році газета The Jewish Chronicle назвала Хуго Гріна серед найвпливовіших єврейських лідерів Великобританії за всі часи. Такі результати показало опитування 2.000 читачів. А такої популярності, і не лише серед єврейської спільноти, рабину вдалося досягнути завдяки щотижневим виступам на BBC Radio 4 з програмою «Моральний Лабіринт». Ця радіопрограма стосувалася багатьох етичних проблем британського суспільства, які обговорювалися священиком максимально чесно і відкрито...

Рідкісний сплеск емоцій для телебачення:коли у 1996 році журналісту і ведучому BBC Майклу Буерку довелося повідомити глядачам про смерть свого друга Хуго, він не міг стримати сліз…Тоді фільм Наомі Грін «Chasing Shadows», який вона зняла разом з батьком, знову показали на англійському телеканалі Channel 4. На знак пошани. У документальній стрічці йдеться про рідне місто Хуго Гріна - Берегово. Саме сюди він вирушив у 1989 році, аби згадати про своє дитинство... Хуго Грін народився 25 червня 1930 року в Берегові, що перебувало у той час на території Чехословаччини. Батько - Гейза Грін, торговець деревиною, був його першим вчителем. Маму звали Белла Нейфелд, вона була родом з села Сільце. Одружилися батьки в 1929 році, а через рік в них народився перший син - Хуго. У 1938 році в Берегово повернулися угорські війська. А у квітні 1944 року всю родину Грін разом з іншими євреями Берегова було відправлено у гетто, що було влаштоване на території цегляного заводу, а згодом у товарних вагонах – до концтабору смерті Аушвіц (28-31 травня 1944).

Всіх - маму, батька, бабусю і дідуся, молодшого брата Габі, якому ледь виповнилося десять. Хуго було 13-ть, але він виглядав старшим і назвався теслярем. Тому його разом з батьком були відправлено на роботу, всіх інших з родини – знищено в газовій камері. Хуго Гріна і його батька, разом з 2600 євреїв, було відправлені на «марш смерті» у концтабори Заксенхаузен і Маутгаузен. Менше тисячі з них вижили. 4 травня 1945 року Хуго та інші в’язні були звільнені. Але Гейза Грін помер через кілька днів від тифу і виснаження. У лютому 1946 року Хуго потрапив до останньої групи хлопчиків, яких мали вивезти з Праги до Великобританії на борту бомбардувальника Lancaster 683. Цю місію порятунку було організовано через Центральний британський фонд. Великобританія прийняла за час війни у себе майже 10.000 юних біженців, які залишилися без батьків. Більшість з них розселили у прийомних сім’ях, костелах і фермах.

 

Так Хуго потрапив до Шотландії, у тому ж році йому пощастило переїхати до Лондона, де він почав вивчати математику та біохімію. У Лондоні Хуго потрапив під вплив рабина Лео Бека, лідера німецьких євреїв, який також пережив концтабір. Тому навіть вирішив перервати своє навчання, аби вступити добровольцем в ізраїльську армію. У1950 році Хуго Грін їде в США, аби вчитися на рабина. Там отримав вчений ступінь магістра в університеті Цинціннаті. Був висвячений у 1957 році. Повернувшись до Лондона, у тому ж році одружився на Жаклін(Джекі) Селбі.Молода сім’я одразу їде в Бомбей ( Індія). Цю поїздку спонсорував Всесвітній союз прогресивного іудаїзму. Саме там, в Індії, у них народилася перша дитина, син - Габріель. Саме так звали молодшого брата Хуго, який загинув у концтаборі…

Згодом Гріна призначено виконавчим директором Всесвітнього союзу прогресивного іудаїзму. Його офіс було розміщено у Нью-Йорку на Fifth Avenue. Саме там в Америці уродини Грін народилося троє дітей - Наомі, Рахіль і Девід. У 1964 році Хуго Грін став першим помічником рабина, а потім і старшим рабином синагоги західного Лондона – обійнявши таким чином найпрестижнішу посаду прогресивного іудаїзму в Англії. Життя Хуго Гріна також тісно пов'язана з освітою, зокрема з лондонським коледжем Лео Блек. Там він почав службу в якості скарбника коледжу, потім як викладач, згодом став його віце-президентом. Освіта стала для нього важливою сферою діяльності. В останні роки він також очолював United World College, і викладав там навіть всупереч порадам своїх лікарів.

Важко назвати його тільки рабином, бо він цікавився майже всіма аспектами життя британців. Грін був одним із засновників і лідерів міжконфесійної мережі Великобританії (1987), головою Постійної конференції міжконфесійного діалогу в галузі освіти, а також товаришував з кардиналом Вестмінстера Джорджем Хьюмом, архієпископами Кентерберійськими. Його лідерство на британській сцені в багатьох сферах було очевидним... Хуго Грін неодноразово говорив про свою місію - виступати в якості свідка Голокосту. Хоча і не був оратором, але його тихий голос вимагав уваги – до своїх слухачів він завжди звертався із глибокою повагою та любов’ю. На зібрання приходило близько 3000 сімей. «Здавалося, що у нього був час для всіх, в тому числі не-євреїв, хто приносив йому свої проблеми», - пише його близький друг Альберт Фрідлендер.

Деякі з його філософських роздумів відображені в книзі «Chasing Shadows», яка була опублікована у 2000 році. Заключні слова книги наступні: "Часу мало, а завдання важливе. Зло реально. Так як і добро. Є можливість вибору. І серед нас не так багато обраних, як тих, що обирають. Життя - святе. Будь чиє життя. Моє і твоє. І в тих, хто був до нас і тих, хто буде після". Хуго Грін помер 18 серпня 1996 року і був похований на єврейському цвинтарі Golders Green у Лондоні. Альберт Фрідлендер написав про нього у некролозі в газеті The Independent– як про "ймовірно, найбільш улюбленого рабина у всій Великобританії". Як про людину, яка вміла знайти потрібні слова під час міжконфесійних непростих діалогів – між євреями, християнами та мусульманами. «Він був людиною світу, який прагнув до компромісу…»

 

 

Джерело:  Олександр Ворошилов, Мукачево.net

Адреса для посилань: http://www.mukachevo.net/ua/News/view/71584-Раббі-Хуго-Грін-родом-з-Берегова-найвпливовіша-людина-Великобританії-ФОТО